вільний

вільний
-а, -е.
1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний.
••

Ві́льне мі́сто — за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави.

Ві́льні лю́ди — в царській Росії – особливий стан вільних, ні за ким не закріплених людей, зобов'язаних сплачувати особливий подушний оклад.

Ві́льні слу́ги — в Удільній Русі 13-14 ст. – молодші дружинники, які не були пов'язані з князем обов'язковою службою.

2) Який перебуває на волі, позбувшись пут, ув'язнення і т. ін. || Який звільнився від певних обов'язків.
3) іст. Який позбувся кріпосної залежності, відпущений на волю; розкріпачений. || Який не був у рабській, кріпосній і т. ін. залежності. || у знач. ім. ві́льний, -ного, ч., прот. раб, кріпак. || у знач. ім. ві́льна, -ної, ж. Документ, який свідчить про розкріпачення певної особи.
4) Який не терпить обмежень, не піддається їм; свободолюбний.
5) Який нічим не обмежується, якому ніхто, ніщо не заважає. || Якому ніщо не стоїть на перешкоді, якого ніщо не стримує. || Який здійснюється легко, без труднощів. Вільне дихання.
••

Ві́льне паді́ння фіз. — падіння тіла під дією сили ваги в безповітряному просторі.

6) з інфін. Який має право або можливість діяти, чинити зі своєї волі, за власним бажанням. || Який здійснюється з власної волі; непримусовий.
7) Не обмежений певними законами, постановами; безперешкодний. Вільна торгівля.
••

Ві́льна економі́чна зо́на — форма організації господарської діяльності на певній території країни, в межах якої встановлюються особливі правила економічної діяльності.

Ві́льний уда́р — не зумовлений певними обмеженнями кидок футбольного м'яча.

8) заст. Недержавний, приватний. Вільний університет.
••

Ві́льна профе́сія — фах людини, перев. розумової праці (письменника, художника й т. ін.), що живе з гонорару.

9) Невимушений, неофіційний. || Який виходить із рамок пристойності; грубий, фамільярний.
10) Такий, де немає тісноти; широкий, просторий, безкраїй. || Який не зв'язує рухів; невузький, нетісний, просторий (про одяг, взуття).
11) Ніким, нічим не зайнятий, не заповнений. || Ніким не заміщений, вакантний (про посаду). || Яким у даний момент ніхто не користується. Вільний телефон. || Не заповнений, не зайнятий певною працею.
12) від чого. Який не містить у собі чогось небажаного, непотрібного; позбавлений чого-небудь.
13) Не затиснутий, не закріплений у чомусь, не прикріплений до чого-небудь.
14) спец. Який не відповідає певним нормам, правилам, стандартам. Вільні розміри деталей. || У якому не дотримується певний порядок, вимога.
••

Ві́льна боротьба́ — вид спортивної боротьби із застосуванням технічних і силових прийомів – різних захватів, підніжок, переворотів тощо за допомогою рук, корпуса і, на відміну від класичної боротьби, ніг.

Ві́льний вірш літ. — вірш без рим, рядки якого мають різну довжину; верлібр.

Ві́льні впра́ви (ру́хи) — гімнастичні вправи без використання приладів.

15) спец. Який не передає свого руху іншим частинам механізму; пустий.
16) хім. Який є в природі або може видобуватися в чистому вигляді, без інших речовин. || Який не перебуває в хімічному з'єднанні з чим-небудь.
17) спец. Який здійснюється за природних умов; прот. штучний. Вільне запліднення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Полезное


Смотреть что такое "вільний" в других словарях:

  • цивільний — а, е. 1) Який стосується правових відносин громадян між собою і з державними органами та організаціями. Цивільне право. •• Циві/льне пра/во галузь права, норми якої регулюють майнові відносини та пов язані з ними особисті немайнові стосунки.… …   Український тлумачний словник

  • дозвільний — I дозв ільний а, е. Вільний, не зайнятий якою небудь працею. || Стос. до дозвілля (у 1 знач.), характерний для нього. II д озвільний а, е. Який містить дозвіл на здійснення чого небудь. Дозвільний документ …   Український тлумачний словник

  • запільний — 1 прикметник підпільний рідко запільний 2 прикметник який знаходиться за полем запільний 3 прикметник який знаходиться над полом …   Орфографічний словник української мови

  • розподільний — а, е. Який служить для розподілу, пов язаний з розподілом чого небудь. Розподільний механізм. •• Розподі/льна мере/жа (сі/тка) сукупність споруд, труб або дротів для розподілення рідин, газів чи електричної енергії між споживачами. Розподі/льний… …   Український тлумачний словник

  • цільний — 1 прикметник суцільний цільний 2 прикметник влучний діал …   Орфографічний словник української мови

  • автомобільний аркуш — Syn: автомобільний лист, автомобільний металоаркуш, автомобільний металолист …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • автомобільний лист — Syn: автомобільний аркуш, автомобільний металоаркуш, автомобільний металолист …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • автомобільний металоаркуш — Syn: автомобільний аркуш, автомобільний лист, автомобільний металолист …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • автомобільний металолист — Syn: автомобільний аркуш, автомобільний лист, автомобільний металоаркуш …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • напіввільний — а, е. Не зовсім вільний, наполовину вільний …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»